Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
лякливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
боязкий — а/, е/. 1) Який усього боїться; несміливий, полохливий, лякливий. •• Не з боязки/х не лякливий, сміливий. 2) Власт. несміливій людині, який має ознаки боязкості, несміливості. || Який виражає боязкість; пройнятий страхом … Український тлумачний словник
боягузливий — а, е. 1) Який легко піддається почуттю страху; боязкий, лякливий. 2) Який виражає почуття страху; пройнятий страхом … Український тлумачний словник
заляканий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до залякати. 2) у знач. прикм.Боязкий, лякливий. || Який виражає страх, переляк … Український тлумачний словник
лякливість — вості, ж. Властивість і стан за знач. лякливий … Український тлумачний словник
лякливо — Присл. до лякливий … Український тлумачний словник
лякучий — а, е. Те саме, що лякливий … Український тлумачний словник
пужливий — а, е, розм., рідко. Те саме, що лякливий … Український тлумачний словник
страхопудливий — а, е, діал. 1) Боягузливий, лякливий. 2) Який перевищує звичайну міру, норму … Український тлумачний словник
страшкий — а/, е/, діал. 1) Лякливий, боязкий. 2) Страшний … Український тлумачний словник
